Мило як засіб гігієни відоме людству з III тисячоліття до н. е. У наші дні його випускають у твердій та рідкій формі. Асортимент засобів обох видів досить широкий, тож купити мило легко. Складніше визначитися з вибором — тверде чи рідке. Допомагає у цій ситуації інформація про склад засобу та розуміння особливостей твердого і рідкого мила.
З чого роблять мило
Основа будь-якого мила — суміш розчинних солей жирних кислот. До складу також входять барвники, ароматизатори, мінеральні олії, консерванти, розчинники, стабілізатори тощо.
Кожен з компонентів має свою функцію. Наприклад, олії створюють ефект зволоження, барвники надають колір, а ароматизатори — запах. Консерванти у складі продукту захищають його від бактерій та грибків, продовжують термін придатності, згущувачі допомагають підтримувати консистенцію.
Різниця між твердим та рідким милом
Для виготовлення твердого засобу використовують натрієві солі, рідкого — калієві. Спочатку у воді кип’ятять жири та луги. Щоб сформувати тверде мило, масу охолоджують, а для отримання рідкої консистенції пасту розбавляють водою чи використовують ПАР (синтетичні поверхнево-активні речовини).
Засіб у рідкій формі поступає в продаж у пластикових флаконах з дозатором. Рідке мило забезпечує більш делікатний догляд, майже не сушить шкіру. Дозатор забезпечує економне використання засобу.
Попри ряд переваг рідке мило має окремі недоліки:
- у його складі частка консервантів більша, ніж у твердому засобі;
- синтетичні ПАР негативно впливають на організм людини та забруднюють природу;
- барвники та ароматизатори часто викликають алергію.
Тверде мило фасують по одному або кілька брусків у пачці. Воно майже не містить консервантів, що корисно для шкіри, проте при частому використанні може викликати відчуття сухості. Крім того, мильний брусок розмокає та вислизає з рук, а мильницю потрібно періодично чистити.
Як бачимо, властивості обох видів не мають кардинальних відмінностей, у кожного є переваги та недоліки. Тому вибір залежить від звички та уподобань.