Коли йдеться про імунітет, важливо пам'ятати не тільки про лімфоцити, але й про речовини, які вони синтезують. Ці сполуки мають назву імуноглобуліни — їх виробляють В-лімфоцити для боротьби з патогенами, які потрапляють у кров.
Ці речовини відрізняються структурними особливостями та функціями, які вони виконують. Концентрація імуноглобулінів у плазмі крові може стати цінним діагностичним критерієм для виявлення причини захворювання, його стадії та ступеня тяжкості. Саме тому під час багатьох патологій для діагностики рекомендують здати імунограму. Більшість приватних лабораторій виконує це дослідження — наприклад, Ескулаб пропонує своїм клієнтам усю панель діагностики гуморального імунітету.
Результати цих аналізів необхідні, щоб встановити діагноз у складних випадках, коли клінічна картина недостатньо специфічна, а результати інших досліджень не відображають усіх особливостей патологічного процесу.
За що відповідають окремі класи Ig
Щоб правильно трактувати лабораторні зміни, необхідно розуміти, яку роль виконують окремі сполуки. Спеціалісти виділяють декілька типів імуноглобулінів залежно від їхнього призначення:
- Ig A. Відповідає за місцевий імунітет — він знаходиться в рідинах, які секретуються організмом. Так, велика його кількість міститься в слині, сльозах.
- Ig M. Його продукування починається в гострій фазі інфекційного процесу, коли імунна система активно реагує на проникнення збудника й починає виробляти захисні антитіла. Якщо під час аналізу концентрація перевищує норму, ймовірно, йдеться про гостру фазу інфекції.
- Ig G. Синтезується, коли інтенсивність імунної відповіді згасає. Як правило, велика кількість цих антитіл свідчить про сформований імунітет до певного збудника.
- Ig E. Його концентрація збільшується на фоні розвитку алергічних реакцій або паразитарних інвазій.
Також існує Ig D — він забезпечує імунітет у верхніх дихальних шляхах.
Зважаючи на різноманітність функцій, які виконують імуноглобуліни, їхню концентрацію визначають згідно з наявними клінічними ознаками.
Які є підстави для призначення аналізу
Щоб дослідження було максимально інформативним, його призначають за наявності низки показань:
- інфекційні процеси, які постійно рецидивують, — це може свідчити про неспроможність імунітету протистояти збудникам;
- виникнення хронічної діареї або інших розладів травлення;
- сильні алергічні реакції;
- тривала лихоманка, етіологію якої не вдалося визначити за допомогою інших досліджень.
Паралельно, як правило, призначають інші обстеження. Також ці аналізи здають рутинно, якщо в пацієнта наявний імунодефіцит будь-якої етіології. Так, якщо діагностовано ВІЛ-інфекцію, необхідно постійно контролювати рівень імунної відповіді, щоб правильно коригувати антиретровірусну терапію та максимально продовжити життя хворого.